Поділитися

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Як зрозуміти чи стало жити краще? Чи навпаки, рівень життя знизився? Звичайно, кожна людина одразу знайде відповідь на власному досвіді. Однак якою є ситуація на всеукраїнському рівні? Можливо добре / погано конкретно в цьому місці і в цей час, а всюди інакше. Для оцінки рівня життя населення країни існує кілька підходів, які дозволяють спрогнозувати соціально-економічні процеси на найближчий період.

Безперечно, що тривалість життя є одним з основних критеріїв рівня життя, однак в даному випадку ми обійдемо його, та звернемося до інших методів вимірювання.

Опитування як спосіб вимірювання рівня життя

Одним із способів вимірювання рівня життя вважається опитування. Головним недоліком методу є суб’єктивність, тобто оцінка власне респондентами свого життя. Потрібно враховувати психологічні особливості при відповідях на питання та постановку самих питань. Задаючи питання, наприклад, «Чи вистачає Вам грошей?» ми у більшості випадків почуємо відповідь «Ні», однак перефразувавши питання «Чи вистачає грошей на хліб?» отримаємо інший результат.

Проблемним є порівняння результатів між різними групами / країнами та співвідношення з економічними показниками. Індекс щастя, який проводить Gallup, у 2015 році найщасливішими назвав жителів Фіджі Колумбії, Саудівської Аравії, Азербайджану та Індії. За цим же індексом, у 2014 році Франція мала від’ємний результат.

Gallup на основі опитування 1 000 українців відмітив падіння задоволеності рівнем життя до 17%. Відсоток населення, яке «страждає» виросло до 36%. Загалом, по 10-бальній шкалі індекс рівня життя українців становить 4. Найвище (4.6) оцінюються рівень життя у Західних областях, дещо нижче (4.4) у Північних, Схід (включаючи Дніпропетровську та Запорізьку області) – 3.8, а власна оцінка Центру (у т.ч. Полтавської області) – 3.3 та Півдня (3.2) майже однакові. Дане дослідження показує відчуття українців щодо власного добробуту та загальну тенденцію зниження якості життя, але не може дати конкретні цифри.

Видатки населення

Способом, який дозволяє оцінити рівень життя є аналіз структури видатків домогосподарств. Він дозволяє врахувати частку витрат населення на різні категорії товарів і в порівнянні з подібними показниками у інших країнах показати рівень життя населення.

Логіка методу є простою: чим більшою є частка витрат сім’ї (домогосподарства) на задоволення первинних потреб (для України – харчування та ЖКП) у сімейному бюджеті, тим гірший рівень життя населення. Наприклад, витрати 50% від бюджету на харчування є показником низького рівня життя, оскільки на задоволення інших потреб загалом витрачається інша половина бюджету. Збільшення витрат на інші потреби, в першу чергу на охорону здоров’я, освіту свідчать про збільшення рівня життя.

Порівнюючи з іншими країнами можна помітити суттєву різницю у видатках на харчування. У 2012 році німецька сім’я витрачала 12,1% від загального бюджету, французька – 15,9%, польська – 25,1%, білоруська (з урахуванням державної підтримки низьких цін) – 40,8%, а українська – 50,1%.

Структуру видатків у 2015 році можна прорахувати на основі показників соціально-економічного розвитку та даних за попередні роки. У 2014 році 51,9% видатків домогосподарств становили продукти харчування та безалкогольні напої. Непродовольчі товари та послуги - 36,3%, неспоживчі сукупні витрати - 8,4%, алкогольні напої, тютюнові вироби - 3,4%. Частка інших витрат значно менша. На житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива витрачалося 9,4%. На одяг і взуття – 6%, охорону здоров’я - 3,6%, відпочинок і культура - 1,8%. Найменше витрат припало на освіту - 1,1%.

Середні ресурси на одне домогосподарство (2,58 чоловіка) становили у 2014 році 4563,3 гривні.

За січень-листопад 2015 року інфляція становила 142,3%, а Валерія Гонтарєва на своїй прес-конференції заявила про інфляцію 44% у 2015 році. У 2016 році голова Нацбанку очікує інфляції 12%.

За даними Держстату реальний дохід населення України у 3 кварталі 2015 року зменшився на 26,6%. Витрати населення збільшилися на 20,7%.

Потрібно врахувати також підвищення цін на оплату житлово-комунальних послуг, наприклад  у 3,3 рази для природного газу. У середньому оплата ЖКП виросла у 2 рази. У листопаді рівень оплати населенням ЖКП становив 80,6%. При цьому похолодання почалося наприкінці грудня, тому рівень оплати населення у холодні місяці зменшиться.

 Таким чином, у споживанні населення України існують тенденції:

обираючи між платою за ЖКП та харчуванням перевага буде надаватися саме харчуванню як основній природній потребі людини. Прогнозоване «захоплення» комуналкою всього бюджету є неможливим. Тому розмір видатків на ЖКП зросте за рахунок зменшення інших (непродовольчих) видатків.

зросли видатки на харчування, зростання продовжиться у 2016 році.

змінився і буде змінюватися споживчий кошик населення. Інфляція у листопаді становила 42,3% при падінні реальних доходів на 26,6%. А витрати зросли лише на 20,7%. Це означає, що населення почало споживати більш дешеві продукти або відмовилися від купівлі частини продуктів.

ріст витрат при падінні доходів свідчить про використання українцями запасів «з-під матрацу». Це тимчасове явище, яке дозволяє загальмувати падіння рівня життя до моменту закінчення «запасів». Після цього слід очікувати суспільного невдоволення наявною ситуацією.

у найближчі роки відбудеться збільшення витрат по окремим показникам, де існувала державна підтримка. Зокрема це охорона здоров’я та освіта. 

Костянтин Донченко