22 вересня 2020 року керівник Вадим Штефан Аналітичного Центру "Бюро економічних та соціальних досліджень" взяв участь у прямому ефірі Телеканалу "Центральний". Протягом годинної дискусії мова йшла про найважливіші виклики для розвитку підприємництва Полтавщини.

  

 

 

Про нагальне

Сергій Блавацький: Доброго дня! Сьогодні поговоримо про найбільших роботодавців Полтавщини, а саме підприємців. Вони забезпечують понад 44%  зареєстрованої зайнятості населення. Від підприємців до місцевих бюджетів надійшло за 8 місяців понад 55.000.000 грн єдиного податку.

Зараз до представників бізнесу все частіше навідуються контролюючі органи, все частіше порушуються їх права. Низькою залишається рівень комунікації з владою. Проблем додали карантинні обмеження. Полтавські підприємці пропонують запровадити Інститут регіонального бізнес-омбудсмена.

У нас в студії: Вадим Штефан, директор аналітичного центру «Бюро економічних та соціальних досліджень» та Ігор Балицький,  директор громадської організації «Полтавський міжнародний бізнес центр». По скайпу до нас приєднається підприємець з міста Кременчука Дмитро Кавунник. Олена Булойчик, голова Миргородської громадської організації «Зміни можливі» та з Лубен очікуємо підприємця в будівельній сфері Сергія Корнієнка.

На основі фокус-групи та проведених досліджень, будемо говорити про ключові проблеми у розвитку підприємництва. Обговоримо шляхи вирішення цих проблем.

Вадиме, розкажіть про мету дослідження. Цікавить, де проводилося, скільки підприємців брали участь у дослідженні?

Вадим Штефан: Ми упродовж серпня-вересня місяців проводили дослідження за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ). Ідентичні дослідження відбувалися в 6 регіонах, тобто ми не єдині. До Фокус-групи входили такі міста: Полтава, Кременчук, Миргород та Лубни. Кількість – 42 особи. Співпрацювали з підприємцями, які мали позицію експертів (з великим досвідом введення бізнесу). Підприємці з різних галузей: туризм, роздрібна торгівля, виробництво (макаронні вироби, булочні), сфера надання послуг, сільське господарство. Вік, частіше вище 40 але зустрічалися і молоді підприємці (приблизно 5 осіб).

Сергій Блавацький: Зрозуміло. Особливість цього року. Вплинув мабуть карантин?

Вадим Штефан: Так. Ми проводили анкетування, і перше питання було про перспективи розвитку саме вашого бізнесу. Цікаво, що підприємці розвиток кожен свого бізнесу бачить, вважають, що зможуть «вижити», а ось, про підприємницьке середовище в глобальному сенсі відгукуються з застереженням. Говорять про погіршення стану на Державному рівні.

Сергій Блавацький: Пане Ігоре, розкажіть про свою організацію. Доповніть про дослідження.

Ігор Балицький: Статутна діяльність нашої організації: покращення  бізнес середовища в Полтаві та в Україні. Ми створюємо міжнародні зв’язки , запрошуємо до нас в Полтаву  підприємців з інших країн. Допомагаємо шукати шляхи введення спільного бізнесу. Співпрацювали з СІРЕ з питань проведення тренінгу «М-тестів» для підприємців та представників органів влади.  «М-тест» –  всі регуляторні акти повинні проходити цей тест, який виявляє вплив на бізнес. Мета: звести до мінімуму негативного впливу регуляторних актів. Згадаємо про введення РРО (касових апаратів). З підприємцями не радилися. Особливо з тими підприємцями на яких буде негативно впливати введення цих апаратів (малий та середній бізнес).

На одних з протестних акцій під стінами Адміністрації президента, коли президент не вийшов до підприємців. В наслідок чого, підприємці почали лягати під двері під’їздів Адміністрації. Я був свідком, коли колишній міністр Маркарова просто переступила через активіста. Тобто, можемо зрозуміти про стан співпраці.

Наступне, це про негативні очікування підприємців. Більшість наших клієнтів,а саме 70% не готові укладати контракти на поставки обладнання. Мають намір почекати до нового року, літа. Це підтверджує отримані результати дослідженні. Бізнес на етапі «замороження» в Україні. Очікування негативні. З процесом навантаження підприємців, а саме введення касових апаратів, збільшенням мінімальної заробітної плати.

Сергій Блавацький: Послухаємо Дмитра. Для Вас теж проблемою є введення касових апаратів?

Дмитро Кавунник: Так. Зараз багато проблем, не треба забувати про карантин. Треба було виживати. Моменти з кешбеком. Кешбек – це шантаж. Буде важко працювати та конкурувати. Щодо РРО, то маю сказати, що нічого не готове до їх введення: немає програмного забезпечення цих апаратів, вибору цих апаратів, немає кваліфікаційних фахівців. Треба розуміти, що працівники тих же ларьків  до сих пір мають кнопкові телефони. Не вміють працювати на тому же смартфоні, а ви їм РРО і Z-отчет. За все має платити підприємець, за їх невміння, незнання. Введення великих штрафів.

Сергій Блавацький: Зрозуміло. Спитаємо Сергія Корнієнко про РРО.

Сергій Корнієнко:  РРО одна із проблем. В глобальному сенсі проблемою є недосконала система оподаткування в Україні. Вона є неконкурентоспроможною в світі. Не заводе в Україну капітал, а навпаки виїжджає. З України їде, як гроші так і люди. А будь-який бізнес починається з грошей і людей.

В Україні не має безпеки грошей. В Європі за збереження коштів в банках платять від’ємні відсотки. Банк гарантовано повертає кошти. Дуже вважливо для бізнесу та грошей бути в безпеці. А у нас в країні з масовими перевірками різними структурами та корупцією, бізнес не відчуває себе в безпеці.

Ми маємо об’єднатися для покращення стану бізнесу.

Вадим Штефан: РРО головна проблема. Тут треба подивитися, що буде далі. Адже, коли механізм не правильно продуманий, то його починають переносити на невизначений термін. Гадаю, буде певна відстрочка. Друга проблем – це перевірки. Головне, що підприємці озвучували: «Не заважайте нам жити». В процесі обговорення проблеми в Полтаві сформулювалася пропозиція щодо створення Інституту регіонального бізнес-омбудсмена.

Сергій Блавацький: Захисник має бути, так?

Вадим Штефан: Так, конкретна людина. Адже існує проблема з комунікацією між органами влади та підприємцями. Немає комунікативних майданчиків. А через цей Інститут було б реально вести співпрацю.

Сергій Блавацький: Якою має бути ця людина?

Вадим Штефан: Експертом в юридичних питаннях з досвідом підприємництва. Людина, якій би довіряли підприємці.

Сергій Блавацький: Довіра влади теж має бути до цієї людини.

Вадим Штефан: Вірно.  Місток для перемовин.

Ігор Балицький: У будь-якому випадку бізнес-омбудсмену треба буде співпрацювати з судом. Тут знову у питанні захисту підприємців, прав власності підприємців. Якщо наша судова система буде працювати без корупції. На мою думку, то і посада бізнес-омбудсмена не потрібна. 

Вадим Штефан: Це якщо глибше копати.

Ігор Балицький: Так живуть в цивілізованих країнах, які мають економічні успіхи. І ми пам’ятаємо про бізнес-нянь.  Ефекту..

Сергій Блавацький: Чому? Багато підприємців казали: «Дайте нам хоч одного»

Вадим Штефан: Просто ще немає.  Так, озвучено але не існує.

Ігор Балицький: Мені здається і не буде. Має бути закономірна база. Хто це буде? Якийсь чародій? Має існувати певна процедура.

Сергій Блавацький: Телефонний дзвінок в ефірі.

Підприємець з Полтави: У нас багато проблем. Ми проти РРО. Ми проти ускладнення у процесі введення бізнесу. Штрафи великі ввели. Відбувається знищення малого та середнього бізнесу. Проти безкінечних перевірок.

Сергій Блавацький: Дякуємо за дзвінок! Дмитре, чи впливають на Вас перевірки?

Дмитро Кавунник: У мене ситуація складніша у зв’язку з політичною діяльністю. Перевірки пов’язані скоріше с місцевою владою. Ситуації були різні: зрізали пломби на лічильниках, перевірка пов’язані з Covid. Головна проблема, на мою думку, касові апарати.

Сергій Блавацький: Телефонний дзвінок в ефірі.

Підприємець Володимир з Полтави: Цікаво про кредитну підтримку підприємців 5,7,9? Чи володієте інформацією щодо цього питання? Скільки підприємців Полтавщини скористалися цими можливостями?

Вадим Штефан: Ми піднімали це питання на дослідженні. Ніхто, нажаль, не відповів, що вони брали ці кошти.

Сергій Блавацький: Чому?

Вадим Штефан: В умовах коронавірусу ми не знаємо, що очікує нас. Не можемо спрогнозувати наші фінансові можливості в найближчий час. Підприємці не ризикують брати кредитні кошти. Невпевнені в курсі долара, в перспективах ринку реалізації продукції.

 Насправді існують приховані платежі. Відсотки більше ніж 5,7,9 %.  Підприємці відповіли, що на місцевому рівні існують кращі програми підтримки підприємців. В Миргороді добре розвинута ця програма, в Пирятині, в Гадяцькому районі.

Ігор Балицький: Є певні умови отримання цих «пільгових» кредитів. Наш Центр займається допомогою підприємцям в отриманні кредитів та займаємося бізнес-плануванням. Без бізнес-планів кредитів не видають. Ми зверталися до банків, які уповноважені видавати подібні кредити. Чому кредити не беруть? Існувала умова, що кредити не видаються для поповнення основних оборотних засобів: закупівля сировини, погашення боргів. Видаються, наприклад,  для придбання автомобілю, приміщення. Далі, береться відсоток за видачу кредитів.

Вадим Штефан: Тобто під залог?!

Ігор Балицький: Так. Потім робиться оцінка цієї нерухомості або машини. Робиться договір застави. За все це треба платити. Якщо немає бізнес-плану у підприємця, то треба звертатися до фахівців і оплачувати їх послуги. Виходить така ситуація, що початкові вклади є значними для підприємця. Треба брати кредит для цих початкових вкладів, щоб потім взяти ці «пільгові» кредити.

У квітні під час проведення дослідження виявлено, що в Полтавській області видано усього 5,6 кредитів такого формату.

Сергій Блавацький: Звернемося до Сергія Корнієнка. Ви знаєте, хтось користувався кредитами 5,7,9?

Сергій Корнієнко:  Я сам цікавився цим кредитом. Рекомендували програму. Ми не скористалися. Ми не знаємо, що буде завтра. Наприклад, «Епіцентри» залишили відкритими, а інші компанії закрили під час карантину. Як працювати?  Це чесно? Одні магазини постійно перевіряють, закривають. Інші працюють, як завжди. Де Держава у всьому цьому? Хвилює питання з новими депутатами, які не мали громадсько-політичного досвіду.

Сергій Блавацький: Спитаємо Кременчук, як вплинув на бізнес карантин?

Дмитро Кавунник: «Казка».  Знаєте, всі чули про ці кредити але ніхто ним не користувався. Я плачу 16% відсотків. Мені знизили з 18% у Пумб банку. Я жодної людини не знаю, яка користувалася цією програмою кредитування. Маю широкий круг спілкування з підприємцями.

 Сергій Блавацький: Добре. Давайте все ж поговоримо про Covid.

 Вадим Штефан: Все ж проблема існує на місцевому рівні. Штрафують підприємців на місцевому рівні.

Сергій Блавацький: За що штрафують?

Вадим Штефан: За недотримання санітарних норм. Зі слів підприємців існують спеціальні провокації для збільшення штрафування тих чи інших підприємств.

В світовій кредитній практиці існує «Вертолітні» кошти. За створення робочих місць ти отримуєш гроші. На підприємництві лежить важлива соціальна функція: утримання робочої сили та створення нових робочих місць. 85% робочих місць створено у сфері малого та середнього бізнесу. Тому має бути принципово інший підхід до цього питання.

Сергій Блавацький: Находження від підприємців до місцевих бюджетів понад 55.000.000 грн єдиного податку. Це мало чи ні?

Вадим Штефан: Бюджет невеликої громади – 50.000.000 грн. Це надійшло на 10 маленьких громад. А в нас таких громад в області 60. Тобто, 10 громад  утримали повністю, забезпечили тільки єдиним податком. Але це не єдиний платіж підприємців. ЄСВ- це пенсії, споживча корзина людей.  Це теж гроші підприємців. 

Сергій Блавацький: Ігоре, доповните?

Ігор Балицький: Так. Ми вже торкаємося податкової системи. У нас ЄСВ– 22% , в Польщі аналог ЗУЗ–50% від заробітної плати. Там податки вище. Ми не розвиваємось, а вони розвиваються. Чому? Відповідь одна: податки, які вони платять там, вони до них і повертаються, до підприємців. Пенсії, у вигляді державних замовлень. Державні замовлення йдуть підприємцям, а потім найманим робітникам. У нас це все йде у вигляді «откатів» і хабарів. У нас високий рівень корупції. У нас дороги дорожчі, аніж на заході але там дорогі кращі.

Вадим Штефан: Винними можна вважати й підприємців. Підприємці формують місцеві ради. Можна подивитися, скільки підприємців йдуть на посаду депутатів місцевої ради, Верховної ради. Вони формують існуючі законодавства.

Ігор Балицький: Не всі. Я не йдуJ

Сергій Блавацький: Дмитре, у вас існує проблеми доступу до електромережі?

Дмитро Кавунник: Полтаваобленерго – складна структура. Складнощі у підключенні. Неможливо розрахувати час на підключення. Немає лімітів. Мережа перезавантажена. Приклад: підприємець переїхав до іншої країни, бо 2 роки не міг підключитися до мережі. Хоча мала ідею використовувати приміщення під магазин.

Сергій Блавацький: Чому існує ця проблема?

Вадим Штефан: У Кременчуці була озвучена ця проблема. Вона існує не тільки в Дмитра. Шляхи вирішення: краще розібратися в нормативній базі  монополістів. Середні і малі підприємства залежать від Великих підприємців, тому, що Великий бізнес «подавляє» менший бізнес. Монополісти створюють регуляторний клімат і нормативну базу, яким користуються менші підприємства. Так виходить. На сьогоднішній день вся нормативна база яка існує, орієнтована саме на Великий бізнес. Ця проблема стосується і суб’єкта господарювання комунальної власності. Наприклад, хочуть створити новітнє підприємство, вони намагаються підключитися до Обленерго і відбувається знову та ситуація, що розповів нам Дмитро. Тобто, не зрозуміло коли можна підключитися. Спланувати свою діяльність.

Сергій Блавацький: Рухаємося далі. Моя колега провела опитування у звичайних жителів про проблеми розвитку підприємництва. Гадаю, буде цікаво послухати.

Житель міста1: Підприємці області стикаються з такими проблемами: відсутність допомоги, їм тільки заважать. Нечіткі закони, акти…

Житель міста 2: Нестача фінансів для продовження введення бізнесу. 

Житель міста 3: Податки

Житель міста 4: Заважають великі компанії.

Житель міста 5: Великі податки. Треба зменшити податки

Житель міста 6: Недостатньо бюджету

Житель міста 7: Брак коштів

Житель міста 8: Карантин змінив ситуацію. Більшість людей купують через інтернет, менше відвідують ринок, торговельні центри. Зменшення коштів у людей. Витрачаються кошти на товари більшої необхідності.

Житель міста 9: Податкова. Валять бізнес або відбирають.

Житель міста 10: Важко збувати продукцію, та мати доступ до матеріалів в цілому.  

Житель міста 11: Вводиться бухгалтерський облік для ФОПів, що вплине негативно  на розвиток підприємства.

Сергій Блавацький: Ось така ситуація. Є що коментувати?

Вадим Штефан: В принципі все вірно сказали. Полтавські жителі озвучили проблемі, які дійсно існують в області. Зокрема, погіршення стану на митниці.

Сергій Блавацький: У знайомого проблема з реалізацією продукції. 

Ігор Балицький: Дуже приємно, що Полтавці обізнані в проблемах підприємств. Приємно, що не відчувається такої агресії до підприємця, яка існувала раніше. Стосовно митниць. Кожен раз зі зміною  влади відбуваються проблеми на митниці.

Сергій Блавацький: Дмитре, розкажіть про проблеми фінансування робітничих спеціальностей.

Дмитро Кавунник: Хочу прокоментувати. Нестача грошей – це проблема існувала до Covid. Зараз проблема «Як вижити». Після введення РРО, закриється половина підприємств. Вже надсилають в Telegram свою «допомогу» з документами. Це схема. Це не про прозорість. Виросте корупція.

Нам треба мотивувати підприємців, робітників залишатися та працювати в країні. А в нас все ще існує проблема з «КрАЗ». Людям по 9 місяців не платять заробітної плати.

Сергій Блавацький: Вадиме, а що скажете Ви?

Вадим Штефан: У нас навіть в сфері роздрібної торгівля не готують кваліфікаційних фахівців. Будуть вводити РРО, а фахівців, що розуміються в цьому немає. Відбувається підготовка студентів без урахування сучасних вимог та інновацій. Пропозиція, переглянути вимоги у сфері навчання. Наприклад в будівельній сфері не готують кваліфікаційних будівельників, які вміли би будувати сучасними матеріалами на сучасному обладнанні. 

Сергій Блавацький: А професіонали поїхали у Польщу.

Вадим Штефан: Так. Треба вирішувати дану проблему зараз.

Сергій Блавацький: Нажаль, не вдалося зв’язатися з Оленою. Вадиме, розкажіть нам про ситуацію в Миргороді, місто-курорт.

Вадим Штефан: В Миргороді існує проблема, що озвучував нам пан Ігор. Гроші, що сплачуються підприємствами мають повертатися до підприємств через систему закупівель. Малий і середній бізнес не має доступу до місцевих тендерів.

Проблема з карантином. Туризм постраждав від епідемії коронавірусу. На туризмі сконцентрована вся роздрібна торгівля і сфера послуг.

В цілому, підприємці озвучували таку пропозицію: створення платформ для навчання підприємців.

Сергій Блавацький: ЦНАПи..

Вадим Штефан: Задоволені були роботою ЦНАПів в Миргороді і в Кременчуці. Незадоволені дуже сильно в Лубнах.

Сергій Блавацький: Послухаємо Сергія щодо невдоволення роботою ЦНАПів в Лубнах.

Сергій Корнієнко: У нас є ЦНАП але частину функцій він на себе не бере. Говорили про підключення до мереж. Для підключення до мереж, треба або їхати до Полтави або надсилати документи до Полтави. Це все ускладнює роботу підприємств…

Сергій Блавацький: Дякуюємо. Давайте поглянемо результати опитування «Чи бачите ви прогрес у створенні умов для розвитку підприємництва на Полтавщині?»

Результати:

Вадим Штефан: Співпадають.

Ігор Балицький: Нажаль, ми бачимо зростання фінансового тиску на підприємства, ускладнення роботи підприємців, ускладнення адміністрування податків. Не бачимо боротьби з корупцією. Не бачимо спрощення.

Сергій Блавацький: Я прошу вас підсумувати про ці чотири міста. Шляхи вирішення проблем.

Вадим Штефан: Пропонуємо 5 рекомендацій:

1.     Ефективна система бюджетної підтримки підприємництва.

2.     Ввести відповідальність чиновників за показники ефективності розвитку підприємництва, бізнесу. Кращий розвиток бізнесу на території – більше премія чиновнику.

3.      Фінансування професійно-технічних спеціальностей, які справді потребуються у сфері бізнесу.

4.     Антикорупційна експертиза місцевих регуляторних актів.

5.     Впровадження посади бізнес-омбудсмена.

 

Сергій Блавацький: Дякуємо! Сьогодні говорили про нагальне. Про проблеми найбільших роботодавців Полтавщини. Малий та середній бізнес – скелет економіки. Говорили про необхідність підтримки підприємців.

Бажаємо успіхів нашим гостям.

 

 

Ігор Балицький: Дякуємо, що запросили.

 

Захід здійснюється у рамках всеукраїнської адвокасі-кампаніії по просуванню інтересів підприємництва за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ).